- ельф
- -а, ч.У старогерманській міфології – доброзичливий дух природи, який нібито жив у повітрі, землі, горах і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ельф
Смотреть что такое "ельф" в других словарях:
ельф — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Норвегия — I (норвежск. Norge, шведск. Norrige, нем. Norwegen, франц. Norvège, англ. Norway) королевство, соединенное с Швецией под управлением одного короля, но на правах самостоятельного государства; лежит между 57°59 (мыс Линдеснес) и 71°10 сев. шир.… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
сильф — а, ч. У кельтській та германській міфології, у повір ях багатьох європейських народів: один із видів ельфів – дух повітря … Український тлумачний словник
